Жовтяниця

Жовтяниця (icterus)–це синдром, який характеризується забарвленням у жовтий колір видимих слизових оболонок,  підшкірної клітковини й непігментованих ділянок шкіри внаслідок нагромадження в організмі великої кількості жовчного пігменту – білірубіну. Жовтяницю за походженням поділяють на механічну, паренхіматозну й гемолітичну.

Механічна (білірубінова) жовтяниця характеризується накопиченням у крові прямого білірубіну і виникає внаслідок часткового або повного припинення відтоку жовчі з печінки, що буває при запаленні слизової оболонки жовчних шляхів, закупорці жовчних проток жовчними каменями, гельмінтами і здавлюванні жовчних проток пухлинами.

Недостатнє або повне припинення надходження жовчі в дванадцятипалу кишку призводить до розладу травлення, порушення обміну речовин, порушення перетравлювання жиру і зменшення асиміляції жиророзчинних вітамінів(A,D,Е,К). Калові маси тіла стають сіро-жовтими з сильним запахом, Паренхіматозна (білірубіново-уробілінова) жовтяниця характеризується накопиченням у крові прямого й непрямого білірубіну, виникає при ураженні печінкових клітин і порушенні ферментативної системи печінки.

Ця жовтяниця є супутницею інфекційних і септичних захворювань, кормових і мінеральних отруєнь, запальних і дистрофічних процесів у печінці. Гемолітична (уробілінова) жовтяниця виникає при підвищеному гемолізі еритроцитів, зумовленому надходженням в організм гемолітичних отрут, токсинів.